Булінг
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ЩОДО ПРОТИДІЇ БУЛІНГУ:
Чим відрізняється конфлікт від булінгу
Головне в законі про протидію булінгу
Сьогодні все частіше в освітньому середовищі звучить слово «булінг». У перекладі з англійської воно означає знущання, цькування чи залякування. Булінг відрізняється від звичайної суперечки між дітьми тим, що супроводжується фізичним чи психологічним насиллям: дитину висміюють, залякують, б’ють, псують речі. За даними міністерства освіти, тільки минулого року психологи отримали близько 109 тисяч звернень через цькування учнів. Проте лише третина з них була від дітей, частіше про проблему булінгу наважувались говорити вчителі або батьки. Як розпізнати, що дитину ображають у навчальному закладі, і як вирішується проблема дитячої жорстокості на державному рівні, досліджувати наші експерти.
Стоп булінг
У серпні цього року в рамках проекту «Я маю право!» міністерство юстиції розпочало інформаційну кампанію #СтопБулінг, орієнтовану на дітей і їхніх батьків. Головна мета – розказати суспільству про види булінгу і його протидію.
Найбільш поширені різновиди цькування: психологічне і фізичне. Вони відрізняються за низкою ознак. До психологічних прикмет того, що дитина зазнає булінгу належать: відсутність у дитини друзів, страх ходити до закладу освіти, занижена самооцінка. Ознаками фізичного булінгу можуть бути зламані іграшки, зіпсовані особисті речі, брудний одяг, синці. Через поширення ролі Інтернету і соціальних мереж з’явився новий вид цькування – кібербулінг. Один із його проявів – це надсилання погрозливих та образливих текстових повідомлень.
Фахівці радять, що дитині не варто намагатися вирішити ситуацію самостійно. Краще звернутися до батьків, вчителів або дорослих, яким дитина довіряє.
«Надзвичайно важлива небайдужість батьків до своєї дитини і постійне відстежування ситуації, настрою і стану дитини. Крім того, не варто забувати про тісний контакт із класним керівником майстром виробничого навчання, налагодження комунікації з іншими батьками в класі (групі)», –радять у міністерстві юстиції.
На думку психолога Катерини Данилевської, для вирішення проблеми з цькуванням в освіті повинна проводитись системна робота з батьками, вчителями та самими учнями.
Відповідальність за цькування
Над вирішенням проблеми працюють і в парламенті. Так, 2 жовтня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект №8584 про протидію булінгу у закладах освіти. Згідно з документом, в українському законодавстві вперше з’являється таке поняття як «булінг», а також штрафи за знущання над здобувачами освіти.
У рамках цього закону до відповідальності можуть бути притягнені діти, їхні батьки, вчителі та керівник закладу. За моральне або фізичне насильство та агресію у будь-якій формі кривдникам загрожуватиме штраф на суму від 340 до 850 грн. Якщо правопорушення вчинив малолітній і ще не може відповідати перед законом, стягнення очікує на батьків.
За повторне порушення або вчинення дій із особливою жорстокістю будуть штрафувати від 1700 до 3400 грн. Будуть карати і вчителів – за приховування булінгу передбачається штраф від 850 грн до 1700 грн. Керівники закладів освіти повинні будуть розглядати заяви про випадки цькування від учнів та їхніх батьків і за потреби звертатись до правоохоронців.
«Ініціатива ввести такі штрафи хороша – коли вдарять по гаманцю батьків, вони поміняють підхід у вихованні свого чада», – вважає психолог Лілія Вороніна.
Схвалюють законодавчу ініціативу і юристи. Адже на сьогодні змусити відповідати за знущання у школі вкрай складно.
«Батьків притягують до відповідальності за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якою санкція, знаєте яка? 51 гривня! Багато разів у нашій практиці було, коли спілкувалися з батьками з приводу того, що з дитиною треба спілкуватись, відвести до психолога, бо вона б’є дітей, а натомість чуємо: «Ми віддали дитину в школу – займайтесь!». І коли ця дитина завдає іншій шкоди, виписується протокол, у суді виносять санкцію у 51 гривню. Батьки приходять і буквально в обличчя кидають цю сплачену квитанцію», – розповідає начальник відділу зв’язків з громадськістю управління патрульної поліції міста Києва Сергій Безпальчук.
Вчителі, психологи і правники погоджуються, що повністю викорінити булінг зі освітнього середовища майже неможливо. Але звести випадки знущань до мінімуму можна шляхом спільних зусиль батьків і вчителів, а також за належного контролю з боку держави.
