Інсценізація поеми Т. Шевченка «Наймичка».
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим…
Для Тараса Шевченка жіноча недоля була згустком болю, що запікся в його серці. Більшість дівчат Шевченкового часу ставали жертвами поміщицької розпусти, часто накладали на себе руки. Назви його творів: «Відьма», «Наймичка», «Сова», «Катерина», «Слепая» - не випадкові: саме наймичками, совами, сліпими, відьмами були жінки в тодішньому суспільстві.
30 березня у ліцеї знову лунало Шевченкове слово. Здобувачі освіти та інженерно-педагогічні працівники мали змогу переглянути інсценізацію поеми Т. Шевченка «Наймичка». «Наймичка» - це не просто історія про заборонене кохання. Це одна із найглибших драм про гріх і спокуту.
Великої подяки вартують усі, хто брав участь у підготовці та реалізації цього дійства, а саме: постановник Ольга Мицьо (викладач української мови і літератури), Ганна – Ольга Рачій (учениця 35 групи), Трохим – Володимир Гуменний (майстер в/н 31 групи), Настя – Наталія Ковалик (в.о. директора ліцею), Марко – Ярослав Євчин (учень 25 групи), Катря – Лілія Штогрин (учениця 35 групи), музичний керівник - Ігор Джура.
